Різдво Христове під Храмом...
2010-12-17 Владика Федір задовольнив їхнє законне прохання і призначив священика на парафію.17 грудня владику радо вітали парафіяни та ще раз заявили про свій намір залишатися в УПЦ Київського Патріархату. Разом із духовенством Його Преосвященство відслужив Божественну літургію та представив вірянам настоятеля отця Юрія. Після служби до храм прибули представники міліції та опечатали храм, а старості пригрозили відкриттям кримінальної справи за те, що він нібито захопив церковне майно і втік із села. Але храм стояв на місці і майно всередені також ніхто не крав, що підтвердив акт перепису майна та й староста був на місці. Ось у відповідь на це брехливе звернення єпископа УПЦ МП Тихона до суду, без перевірки фактів, було прийняте рішення про закриття храму. Ніхто не міг зрозуміти як громада сама у себе вкрала, за словами Лохвицького суду, “движиме і недвижиме майно” і це стало приводом закриття храму. Все майно церкви належить релігійній громаді, а не єпархіальному архиєрею. Споруда храму була передана саме релігійній громаді, а не владиці Тихону і тому розпоряджатися цим майном може лише громада, що і зазначено у відповідних документах та Законі України “Про свободу совісті та релігійні організації” №3795-X11 від 23.12.1992 р. Восьма стаття цього закону гласить: “Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості.”. Але місцева влада живе не за законами України, а оглядаючись на дії верховної влади. Вияв волі парафіян для них лише бунт, непокора, вихід із пропрезедентської церкви?.. Але ж це шлях розколу уже не церковного, а всеукраїнського, адже переважна більшість українського народу не належить до Московського Патріархату, яким так опікується Президент, котрий хоче вислужитися перед Кремлем та Кирилом – на жаль, не на користь Українського народу, якому він уже вчора обіцяв краще життя. Громада зверталась до губернатора Полтавської області, підтверждуючи свій вибір, але відповіді так і не дочекалась, а клерки, які курують релігію заявили, що “статут ми не зареєструємо...” А чи знають вони, що згідно з тим же Законом України: “Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов’язковим”. Зараз противники Киівського Патріархату шукають своїх прихильників у с. Мехедівка, але громада стоїть одностайно і ніхто не хоче до чужої, імперської церкви. Бо жодна мачуха не замінить рідної матері. Ця стаття могла б і не з’явитись, та чому закрито храм? Чому люди мерзнуть на вулиці перед закритими дверима храму? “Чому?” – це питання до голови Полтавської облдержадміністрації пана Удовіченка О. В. Шановний Олександре Васильовичу! Ваш попередник Валерій Асадчев відкрив опечатаний Свято-Миколаївський храм у Полтаві. Це не завадило судам всіх інстанцій розглядати питання протягом 4 років, а люди тим часом молились у храмі. У Полтавській області комуністами було закрито і зруйновано близько 1700(!) храмів. То що ж, це початок уже пройденного? Пожалійте людей, яких Ви так любите! Прес-центр Полтавської єпархії. |