Архієрей

Біографія архієпископа Полтавського і Кременчуцького Федора (Бубнюка)

Храми єпархії

Храм Святого Архістратига Божого Михаїла в с.Петрівка

Свято-Миколаївський кафедральний собор м. Кременчука

Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Полтаві

Список парафій Полтавської єпархії

Архів

2018-10

2018-09

2018-08

2018-07

2018-06

2018-05

2018-04

2018-03

2018-02

2018-01

2017-12

2017-11

2017-10

2017-09

2017-08

2017-07

2017-06

2017-05

2017-04

2017-03

2017-02

2017-01

2016-12

2016-11

2016-10

2016-09

2016-08

2016-07

2016-06

2016-05

2016-04

2016-03

2016-02

2016-01

2015-12

2015-11

2015-10

2015-09

2015-07

2014-12

2014-11

2014-10

2014-09

2014-08

2014-07

2014-06

2014-05

Православний календар

Жовтень 2018
Пн 1 8 15 22 29
Вт 2 9 16 23 30
Ср 3 10 17 24 31
Чт 4 11 18 25  
Пт 5 12 19 26  
Сб 6 13 20 27  
Нд 7 14 21 28  
Паломницький центр ім. преп. Паїсія Величковського Духовно-культурний центр

Недобудована Св'ятиня Лівобережної України

Недобудована Св'ятиня Лівобережної України Недобудована Св'ятиня Лівобережної України

2011-04-06

багато поколінь нашої древньої Полтави звертались до Спасителя нашого зі словами радості, сльозами смутку, тут душі та серця оживали в любові до Бога й до ближнього , тут святительські молитви підносились за наш боголюбивий і багато стражденний народ, за нашу политу сльозами, потом і кров’ю землю, за полтавський люд, тут творилась заупокійна молитва за тих, які віддали життя за віру православну, за Україну, за тих, котрі закінчили свій земний шлях і відійшов у небесні обителі. Тут наші предки раділи , як і ми цього Великодня , Христовому Воскресінню. Із усього міста й околиць сходилися до храму Успіня Пресвятої Богородиці, тут хрестили свої діток… Словом, Святоуспенський собор був частиною наших попередників, частиною їхнього життя, їхньої душі. Зрештою, у ньому молились більшість з тієї когорти великих українців, яких народила чи приймала благословенна Полтавщина. Серед них Тарас Шевченко, Іван Котляревський, Паісій Величковський, Панас Мирний, Іван Козловський …

Урешті-решт для невіруючих людей це окраса нашого міста, продовження традиції нашого славного роду…

Тому повернути до життя собор, який уже стоїть на своєму попередньому місті, є обов’язком усіх нині сущих – як пам’ять перед попередніми поколіннями, як спокута наших гріхів перед Всевишнім Богом. Відновити в ньому літургійне , євхаристичне життя є завданням найважливішим серед завдань як влади, так і Церкви.

Ось чому вважаємо за необхідне творити щоденну молитву в ще недобудованому храмі, а тим паче у такі великі свята. Нарешті храм вмістив усіх, хто прийшов на службу, а дзвіниця собору, де поки що відбуваються Богослужіння, вміщує хіба що 100 парафіян.

– Віруючі часто запитують, коли вже буде відкрито собор? Коли будуть завершені внутрішні роботи?

– Слушне запитання. Але, глибоко розуміючи, які ще великі об’єми внутрішньооздоблювальних робіт треба виконати, боюсь називати якісь дати. Та все ж сталося диво – і собор стоїть. І тому вірю, що в недалекому майбутньому знайдуться добрі люди і допоможуть закінчити будівництво. Адже, коли минулого літа на храмове свято над собором серед ясного неба засяяла веселка, у вигляді омофора , то учасники хресного ходу, що відбувався, сприйняли це як благословення Божої Матері, Покровительки нашого міста. Ми віримо, що Небесна Цариця не залишить наш храм без опіки.

А сьогодні наше завдання кожну копієчку спрямувати на облаштування опалення, підлоги, стелі, закінчення електропостачання та почати опоряджувальні роботи.

Наступним етапом стануть встановлення іконостасу та розписи храму. На жаль, сьогодні роботи практично припинені через відсутність коштів.

strong>– Як ви оцінюєте сьогоднішні проблеми у відродженні полтавської святині? Чи допомагають громаді коштами державні інституції та місцеві органи влади?

– На жаль, ні. Великою проблемою є те, що від нас відвернулась українська влада, незважаючи на те, що собор включено до списку найважливіших святинь України і є Указ Президента №1138 від9.02.1995р. “Про заходи щодо відтворення видатних пам’яток історії та архітектури”. Аналогічна Постанова КМ України №700 від 23.04.1999 року “Про програму відтворення видатних пам’яток історії та культури України” так і не фінансувалась, і ми не отримали коштів від Кабміну, хоч багаторазово звертались на всіх рівнях. Та ми будемо знову звертатись до Президента, уряду з проханням звернути на цю важливу проблему увагу і допомогти коштами , адже собор був зруйнований саме попередньою владою, а не парафіянами, чи стихійним лихом. Ось тому її моральний обов’язок – повернути собор парафіянам. Із місцевого бюджету виділялись кошти, але їх недостатньо. А після перемоги помаранчевої влади місцева влада, прихильна до партії регіонів, відвернулась від нас. І ось уже другий рік як будівництво припинилось.

– Чим звичайні парафіяни, звичайні люди можуть допомогти у відродженні храму?

Кожна людина, яка хоче допомогти у закінченні будівництва, нехай зробить свій посильний внесок та залучить до богоугодної справи своїх знайомих, бізнесменів, друзів чи запропонує свої послуги.

Я прошу також молитовної підтримки всіх віруючих людей . Щоденно у недобудованому храмі об одинадцятій годині відправляється молебень до Пресвятої Богородиці. Прошу всіх віруючих молитись за будівельників і благодійників нашого храму.

– Яке значення має благодійництво для спасіння душі християнина?

Благодійництво, меценатство в усі часи було справою богоугодною і корисною для спасіння душі. Собор не є чиєюсь власністю, а залишиться після нас, і ті, що прийдуть у світ в майбутньому, будуть молитись у ньому, напоюючи свої душі Духом святим, стверджуючись у прабатьківській Православній Вірі, яка є опорою і наріжним каменем нашої Держави. А Святе Писання навчає творити добро. Працювати ж для Церкви – то є працювати для самого Бога. За словами святого Феофана Затворника “благодійним є улаштування училищ, благодійне заснування лікарень, благодійне будівництво притулків та інших місць заспокоєння нужденних і стражденних. Але зведення храму благодійніше, ніж усе це, бо храм Божий є і училище, і духовна лікарня, і притулок для подорожніх”.

– Можна, але ця сума змінюється залежно від подорожчання будівельних матеріалів і вартості робіт. Згідно зі зведеним кошторисом розробленим інститутом “Міськбудпроект”, у 2005 році залишкова сума становить 14 мільйонів 190 тисяч 622 гривень, без розписів та іконостасу. А на будівництво вже витрачено близько 7мільйонів гривень – пожертв та з місцевого бюджету.

Від імені громади звертаюсь до кожного люблячого, чуйного, доброго серця з проханням перейнятись проблемою полтавської святині і прилучитись до відродження Святоуспенського собору, і ми разом завершимо будівництво.

Наші реквізити: Р/р 26007054501207 в ПГРУ КБ “ПриватБанк” м. Полтава, МФО 331401, код ЗКПО 6399554




Олександр ІЛЬЧЕНКО.

Повернутися в розділ