Митрополит

Біографія митрополита Полтавського і Кременчуцького Федора (Бубнюка)

Храми єпархії

Храм Святого Архістратига Божого Михаїла в с.Петрівка

Свято-Миколаївський кафедральний собор м. Кременчука

Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Полтаві

Список парафій Полтавської єпархії

Архів

2024-03

2024-02

2024-01

2023-12

2023-11

2023-10

2023-09

2023-08

2023-07

2023-06

2023-05

2023-04

2023-03

2023-02

2023-01

2022-12

2022-11

2022-10

2022-09

2022-08

2022-07

2022-06

2022-04

2022-02

2022-01

2021-12

2021-11

2021-10

2021-09

2021-08

2021-07

2021-06

2021-05

2021-02

2021-01

2020-12

2020-11

2020-10

2020-09

2020-08

2020-07

2020-06

2020-04

2020-03

2020-02

2020-01

2019-12

2019-11

2019-10

2019-08

2019-07

2019-06

2019-05

2019-04

2019-03

2019-02

2019-01

2018-12

2018-11

2018-10

2018-09

2018-08

2018-07

2018-06

2018-05

2018-04

2018-03

2018-02

2018-01

2017-12

2017-11

2017-10

2017-09

2017-08

2017-07

2017-06

2017-05

2017-04

2017-03

2017-02

2017-01

2016-12

2016-11

2016-10

2016-09

2016-08

2016-07

2016-06

2016-05

2016-04

2016-03

2016-02

2016-01

2015-12

2015-11

2015-10

2015-09

2015-07

2014-12

2014-11

2014-10

2014-09

2014-08

2014-07

2014-06

2014-05

Православний календар

Березень 2024
Пн   4 11 18 25  
Вт   5 12 19 26  
Ср   6 13 20 27  
Чт   7 14 21 28  
Пт 1 8 15 22 29  
Сб 2 9 16 23 30  
Нд 3 10 17 24 31  
Паломницький центр ім. преп. Паїсія Величковського Духовно-культурний центр

Преображення Господнє

Преображення Господнє

2012-08-16

Iсус Христос передбачав, що ученики можуть втратити вiру в Нього, як у Сина Божого – Спасителя свiту. Про це говорять Лука i Клеопа, йдучи до Еммауса: "А ми ж сподiвалися, що це Той, Хто має визволити Iзраїль". Для того, щоб апостоли не втратили вiру в Нього, Господь показав на горi Фавор славу Свого Божества. Взявши з Собою трьох ученикiв: Петра, Якова та Iоана, Ісус Христос пiднявся на гору помолитися. Доки Спаситель молився, ученики заснули. Коли ж прокинулися, то побачили, що Iсус Христос преобразився: лице Його сяяло, мов сонце, а одяг Його став бiлим як снiг i блискучим як свiтло. В цей час до Нього явились у славi Мойсей та Iлля i розмовляли з Ним про страждання i смерть, якi Йому належить перетерпіти в Єрусалимi. Звернiмо увагу на те, що явилися саме тi пророки, яким свого часу Бог частково показав славу Свого Божества. Книга Виходу розповідає нам про те, що Мойсей хотів побачити Бога і молитовно просив Бога "Покажи мені славу Твою". Господь відповів, що Він не може побачити Бога, "… бо людина на може побачити Мене і жити". Та все ж Господь показав Мойсею славу Божу ззаду. Коли Господь пройшов перед лицем Мойсея він вигукнув "Господи, Господи – Бог Милосердний і Милостивий, Довготерпеливий і Многомилостивий та Праведний". Пророку Іллі, який також хотів бачити Бога, Господь показав себе у віянні  тихого вітру – у диханні тихої природи.

Незвичайна радiсть наповнила тодi серця ученикiв. Коли ж вони побачили, що Мойсей i Iлля вiдходять вiд Iсуса Христа, Петро вигукнув: "Господи! Добре нам тут i, якщо хочеш, зробимо тут три намети: один Тобi, один Мойсеєвi i один Iллi". Раптом свiтла хмара осяяла їх, i вони почули голос з небес Бога Отця: "Цей є Син Мiй улюблений, в Якому Моє благоволiння; Його слухайте". Ученики зі страху попадали на землю. Iсус Христос пiдiйшов до них, торкнувся їх i сказав: "Встаньте i не бiйтеся!" Ученики встали i побачили Iсуса Христа у звичайному виглядi. Коли ж вони спускались з гори, Христос звелiв нiкому не розповiдати про те, що вони бачили, поки Вiн не воскресне з мертвих.

Ісус показує апостолам, що Він є справжнє  Божественне Світло, Бог і Господь, Цар слави хоч  і смиренно прийняв вигляд людини. Апостоли бачили його славу у Його чудесних справах зціленях хворих, сліпих глухих, скорчених, кровоточивих, звільнення біснуватих, воскресіння  мертвих, а зараз на власні очі побачили славу Його – лице світилось, як сонце, а ризи як світло.

Святитель Григорій Палама пояснює нам, що це було не матеріальне світло, а Божа слава, яка відкрилась учням. Апостоли бачили сіяння слави, як тілесними очима так і всіма своїми душевними почуттями. Якщо точніше сказати, то це апостоли преобразились до такої міри, що змогли бачити Божу славу. Господь вибирає трьох апостолів і веде їх на гору Фавор, бо інші на той час не були готові прийняти своїм розумом славу Учителя. А голос Отця, який тоді був звернений до апостолів, стосується і нас: "Його слухайте…" Той, хто слухає голосу Божого та  Святу Церкву ніколи не зійде з істинного путі.

Пізнати Бога означає за словами преподобного Симеона Нового Богослова наблизитись до Бога споглядати Його, як безмежний океан. Людина спочатку бачить у всьому безмежність, а згодом перестає і це бачити оскільки поєднується з нею або розчиняється у Ньому. Апостол Павло після подібного переживання не пригадує "чи був у тілі чи поза тілом", тобто побачене не можливо передати дослівно.

По мірі очищення людини від гріха і настає наближення людини до Бога, все більше у цій людині відображається слава Божа. Святі уподібнились Богу і стали преподобними, бо своїм життям стали подібними до Бога. Про це говорить апостол Матвій: "Праведники засяють, як сонце у Царстві Отця свого".

Люди завжди хотiли побачити Бога. I в наш час багато хто запитує, чи можна побачити Бога. Прагнення до єднання з Богом закладене у нашiй людськiй природi. Першi люди перебували у постiйному спiлкуваннi з Богом, як про це ми читаємо у Бiблiї.

Біблія нам відкриває, що перші люди, перебуваючи в раю, постійно бачили Бога і спілкувались з Ним. Бажання бачити Бога закладено у нашій  людській природі. Сьогодні також люди запитують, чи можливо побачити Бога. Після гріхопадіння перших людей Адама та Єви між Богом і людьми постала стіна, яка віддалила людину від Бога через гріхопадіння, наша природа затьмарилась гріхом. У книзі Буття сказано так: "І зробив Господь Бог Адамові та дружині його одяг шкіряний і одягнув їх".

Шкіряний одяг означає нашу тлінну плоть, якою вона стала після гріхопадіння, вона і не дає можливостi бачити Бога. Тлiнна людина не може безпосередньо бачити Бога, а нетлiнна, тобто та, яка буде звiльнена вiд грiха, вiд того шкiряного одягу, в якому вона сьогоднi перебуває, побачить Господа Бога. Ап. Павло  в посланні до  Коринфян  каже: "Тепер ми бачимо, нiби у тьмяному дзеркалi, тодi ж вiч-на-вiч…"

Пiзнiше ап. Петро буде про це згадувати у своєму благовiстуваннi. "Ми сповiстили вам силу i пришестя Господа нашого Iсуса Христа, не йдучи за хитромудрими байками, а бувши очевидцями Його величi".

Таким чином, Бог, будучи невидимим, показав Себе на Фаворi, показав апостолам Своє Божество, показав їм Свою славу. Iсторiя християнської Церкви знає випадки, коли Господь показував Свою славу, щоправда частково, святим подвижникам, i серед них – св. Симеону, Новому Богослову.

Нам же, дорогi браття i сестри, залишається бачити лише ту Божественну славу, яка виявляється у красi Його творiння, особливо у премудро створенiй людинi, що називається вiнцем Його творiння. Слiди Його Божества ми спостерiгаємо у дiях благодатi Божої, яку ми вiдчуваємо у своєму житті. Адже, щоб стати причасниками Божестенного світла цілком залежить від нас, від нашого життя, від нашої віри, а найбільше від любові до ближнього свого і до Творця нашого.

І це світло, що запалюється Божественною благодаттю, не тільки в Христі Ісусі, Живому, Правдивому Богові, але й у всякій людині, що прилучається до благодатного життя, не залишається тільки в людині, вона розквітає й сіяє навкруги.

Будемо ж, браття i сестри, жити вiрою i надiєю, що настане час, коли пiсля смертi, звiльнившись вiд тлiнної плотi, ми побачимо Бога лицем до Лиця.

Просімо Всемогутнього Бога, щоб Він по своїй великій любові дарував і нам таку ласку, щоб ми з вами могли преобразитись, як апостоли та споглядати свого Спасителя у Небесній славі. Амінь.



Протоієрей Миколай Храпач.

Повернутися в розділ