Повчання про те, якими засобами відкривається потворність гріховного стану душі
2012-07-04 Таким дзеркалом є пам’ять про добрих мужів і оповіді про їхнє блаженне життя, читання писань, закони, дані Богом. Якщо захочеш подивитися на зображення тих святих, побачиш огидність свого серця, а побачивши, ні в чому іншому не матимеш потреби, тільки б позбавитися своєї потворності. Ось для чого і корисне нам це дзеркало; воно робить зручним перетворення. Отже, ніхто не залишайся в образі безсловесних. Якщо раб не входить у дім отця, то як ти можеш вступити на поріг дому, будучи звіром? І що, кажу, звіром? Така людина гірша за звіра. Звір хоча й за природою своєю дикий, але часто завдяки людському мистецтву стає лагідним. А ти, який природну їхню звірячість перетворюєш на невластиву їм по природі лагідність, яке прощення будеш мати, коли свою природну лагідність перетвориш на неприродну звірячість? Дикого по природі робиш смирним, а себе, по природі смирного, всупереч природі перетворюєш на дикого? Лева приборкуєш і робиш ручним, а своєму гніву попускаєш бути більш неприборканим, ніж лев? У першому випадку зустрічаються два ускладнення: те, що звір позбавлений розуму, і те, що він лютіший за всіх; і проте ти, через достатню мудрість, дану тобі від Бога, долаєш і природу. Як же ти, котрий у звірах перемагаєш природу, у собі самому зраджуєш і природі, і досконалості волі? Якщо б я наказав тобі зробити лагідною іншу людину, ти не вважав би мій наказ неможливим, хоча і міг би заперечити, що ти не господар чужої волі і що не все від тебе залежить. Але тепер я накажу тобі приборкати твого власного звіра, над яким ти цілковитий господар. Отже, чим виправдаєшся в тому, що не володієш природою? Святитель Іоан Золотоустий. |