Архієрей

Біографія архієпископа Полтавського і Кременчуцького Федора (Бубнюка)

Храми єпархії

Храм Святого Архістратига Божого Михаїла в с.Петрівка

Свято-Миколаївський кафедральний собор м. Кременчука

Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Полтаві

Список парафій Полтавської єпархії

Архів

2018-01

2017-12

2017-11

2017-10

2017-09

2017-08

2017-07

2017-06

2017-05

2017-04

2017-03

2017-02

2017-01

2016-12

2016-11

2016-10

2016-09

2016-08

2016-07

2016-06

2016-05

2016-04

2016-03

2016-02

2016-01

2015-12

2015-11

2015-10

2015-09

2015-07

2014-12

2014-11

2014-10

2014-09

2014-08

2014-07

2014-06

2014-05

Православний календар

Лютий 2018
Пн   5 12 19 26
Вт   6 13 20 27
Ср   7 14 21 28
Чт 1 8 15 22  
Пт 2 9 16 23  
Сб 3 10 17 24  
Нд 4 11 18 25  
Паломницький центр ім. преп. Паїсія Величковського Духовно-культурний центр

Страсний тиждень

Страсний тиждень

2012-04-09

Страсний тиждень, названий так у пам’ять про останні дні земного життя, страждання і хресну смерть Ісуса Христа, розпочинається у православних християн із понеділка. У Великий понеділок Церква згадує старозавітного патріарха Йосифа, якого заздрісні брати продали в Єгипет за 30 срібняків, сказавши батькові, що його розірвали дикі звірі. Поміркований і великодушний Йосиф розглядається як прообраз зрадженого за 30 срібняків Христа.

Зазвичай саме у понеділок Страсної седмиці служиться молебень, що покладає початок церковному чину мироваріння. Миро – це особлива суміш 50 речовин на основі оливкового масла, запашних трав та смол. Миро вважається святинею, зберігається у вівтарі і використовується в таїнстві Миропомазання, що завершує таїнство Хрещення, а також при освяченні нових престолів храмів. Готується миро лише раз на рік – з понеділка по середу Страсного тижня, у четвер освячується.

Миропомазання відомо ще зі старозавітних часів: миром помазувались пророки, первосвященики та царі, а також скинії (курені, де тимчасово могли відбуватися богослужіння). Миро багаторазово згадується в Новому Завіті. Саме жінки-мироносиці, які прийшли до гробу Ісуса Христа, удостоїлися першими дізнатися про те, що Христос воскрес із мертвих.

У вівторок Страсного тижня віруючі згадують, як Христос навчав у храмі Єрусалимському і народ вважав Його пророком, а первосвященики та старійшини хотіли напасти на Нього, але не наважувалися. Великий Вівторок нагадує нам про викриття Ісусом фарисеїв та книжників, а також притчі, які Він розповідав у Єрусалимському Храмі.

Велика середа – день віддання Ісуса на страждання і смерть. У цей день особливо згадується одна євангельська подія: коли рада первосвящеників і книжників вже вирішила взяти Христа хитрістю і вбити Його. У селищі Віфанія, у домі Симона прокаженого, де зупинився на ніч напередодні середи Ісус, одна грішниця вилила дорогоцінне миро на Його голову. Тим самим, як сказав Христос, вона приготувала Його до поховання. Тут же в душі Юди народився злочинний намір видати беззаконній раді свого Вчителя. Тому в церковній службі в середу Страсної седмиці прославляється "грішниця" і засуджується зрада Юди. У цей день на вечірній службі всі віруючі намагаються висповідатися.

Особливо важливими вважаються останні три дні перед Великоднем – Великі четвер, п’ятниця та субота. У кожний із них на службах читаються уривки із Євангелія, що розповідають про страждання Христа, здійснюються особливі обряди і молитви. Храми в ці дні переповнені парафіянами.

У четвер віруючі згадують становлення таїнства причастя Тіла і Крові Христових – євхаристії (від грецького подяка”).

Ввечері в усіх храмах згадують страсті Господн,читаються 12 євангелій Святих Страстей Господа нашого Ісуса Христа.

Велика п’ятниця – найскорботніший день церковного року, тому що саме у п’ятницю Ісус був розіп’ятий і помер на Хресті, спокутуючи людські гріхи. В цей день у храмах встановлюють для вшанування Плащаницю, яка символізує покладення до гробу Ісуса Христа.

У суботу, згідно з вченням Церкви, згадують поховання Ісуса, перебування Його тіла в труні та зішестя в пекло для сповіщення перемоги над смертю. Богослужіння цього дня починаються дуже рано, триває до кінця дня та переходить в урочисту пасхальну заутреню.

У ці дні віруючим пропонується строгий піст “заради Страстей Христових”, які Він зазнав за гріхи людства. Окрім того, посиленим постом православні намагаються гідно підготувати себе до зустрічі Світлого Христового Воскресіння.

Повернутися в розділ