Архієрей

Біографія архієпископа Полтавського і Кременчуцького Федора (Бубнюка)

Храми єпархії

Храм Святого Архістратига Божого Михаїла в с.Петрівка

Свято-Миколаївський кафедральний собор м. Кременчука

Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Полтаві

Список парафій Полтавської єпархії

Архів

2018-11

2018-10

2018-09

2018-08

2018-07

2018-06

2018-05

2018-04

2018-03

2018-02

2018-01

2017-12

2017-11

2017-10

2017-09

2017-08

2017-07

2017-06

2017-05

2017-04

2017-03

2017-02

2017-01

2016-12

2016-11

2016-10

2016-09

2016-08

2016-07

2016-06

2016-05

2016-04

2016-03

2016-02

2016-01

2015-12

2015-11

2015-10

2015-09

2015-07

2014-12

2014-11

2014-10

2014-09

2014-08

2014-07

2014-06

2014-05

Православний календар

Листопад 2018
Пн   5 12 19 26
Вт   6 13 20 27
Ср   7 14 21 28
Чт 1 8 15 22 29
Пт 2 9 16 23 30
Сб 3 10 17 24  
Нд 4 11 18 25  
Паломницький центр ім. преп. Паїсія Величковського Духовно-культурний центр

Поклони

2012-03-20

Поклони потрібно робити без поспіху, одушевляти цей тілесний подвиг плачем серця і молитовним воланням духу. Перед початком поклонів стань побожно, як належить рабу і творінню у присутності Господа Бога його. Потім зосередься, збери думки твої, що блукають всюди, і не поспішаючи, вголос лише самому собі, роздумуючи над словами, промов від серця скорботного і смиренного молитву: “Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене, грішного”. Промов молитву, зроби без поспіху земний поклін, мовби до ніг самого Господа Ісуса Христа, з побожністю і страхом Божим, без розгарячення, відчуваючи себе грішником, котрий кається і просить прощення. Не уявляй собі образу або зображення Господа, але май переконання у Його присутності; май переконання в тому, що Він дивиться на тебе, на твій розум і серце, і відплата Його – у руках Його; перше – недозволене мріяння, котре веде до згубного самообману, а переконання у присутності всюдисущого Бога є переконаність у всесвятій істині. Сотворивши земний поклін, знову заспокой тіло і стань із побожністю, і знову промов без поспіху вищевказану молитву; промовивши її, знову сотвори поклін як вказано вище. Не турбуйся про кількість полонів, усю увагу спрямуй на якість молитви із земними поклонами. Не кажучи про дію на дух, на саме тіло набагато сильніше подіє невелика кількість поклонів, зроблених як написано вище, ніж велика, зроблена нашвидкуруч, без уваги, для кількості. Досвід не забариться довести це.

Зазначимо також, що поклони, зроблені для кількості, не одушевлені правильним розумним і сердечним діланням, більш шкідливі, ніж корисні. Подвижник, виконавши їх, починає радіти. Ось, говорить він сам собі, подібно до фарисея, котрий згадується у Євангелії, і сьогодні Бог сподобив зробити (приблизно) триста поклонів! Слава Богу! Хіба це легко? У теперішні часи триста поклонів! Хто сьогодні має таке правило? Варто нагадати, що поклони зігрівають кров, а зігріта кров надзвичайно сприяє збудженню розумової діяльності. Опинившись в такому стані, бідний подвижник, виключно через те, що не має розуміння про істинне душевне ділання, віддається шкідливій для душі розумовій діяльності, марнославним думкам і мріям, котрі спираються на його подвиг, за допомогою якого він сподівається досягнути успіхів. Подвижник насолоджується цими думками і мріями, не може вдосталь насититися ними, засвоює їх собі насаджує у собі згубну пристрасть думки про себе. Думка про себе невдовзі починає виявлятися у таємному осудженні ближніх і в явному настрої повчати їх. Очевидно, що такий настрій є ознакою гордині і самообману... Такий плід кожного тілесного подвигу, якщо він не одушевлений наміром покаяння і не має за мету лише покаяння, якщо подвигу самому по собі приписується вартість.

Втомившись від доземних полонів перейди до поясних. Міра поясного поклону визначається тим, коли творячи його опущена рука торкнеться землі або підлоги. Поставивши собі за неодмінний обов’язок творячи поклони мати велику душевну працю, котра складається із уваги, неспішності, побожності, наміру принести Богові покаяння, подвижник невдовзі побачить, яку кількість полонів може понести його тіло. Виключивши з цієї кількості декілька поклонів, зважаючи на свою неміч і поблажливість до себе, із іншої кількості поклонів він може встановити для себе щоденне правило і, отримавши на нього благословення духівника, або настоятеля, або когось із ченців, до яких маєш довіру, із якими радишся, можеш творити таке правило щодня.

Якщо відчуваєте, що від призначеної кількості поклонів ваше тіло не втомлюється, то додайте ще декілька, щоб тіло відчуло певну втому, котра сприяє тому, щоб серце було скорботним, пам’ятаючи такі слова святого Ісаака Сиріна: “Дивися, щоб, бажаючи дещо примножити працю, тобі не зупинитися зовсім і не зупинити увесь твій рух. Не бери більше, ніж маєш сил, щоб не стати тобі зовсім бездіяльним”. Також і наступні слова запам’ятай: “Будь-яка молитва, у якій не утрудниться тіло і не утісниться серце, вважається відкинутою: бо така молитва без душі”. Настільки ці останні слова справедливі, настільки і перші важливі і ґрунтовні: вони сказані братові, котрий особливо творив поклони. Святий Ісаак говорить: “Полюби у молитві більше поклони, ніж вправляння у стихослов’ї”, тобто у читанні псалмів і канонів. Кількість поклонів нехай визначається їхньою метою. Мета їхня – зігріти тіло, при цьому розпалюється і дух. Доречно пригадати слова святителя Димитрія щодо келійного правила, котрі він сказав із досвіду: “Краще коротка і часта молитва, ніж тривала із довгими проміжками”.



Святитель Ігнатій (Брянчанінов).

Повернутися в розділ