Митрополит

Біографія митрополита Полтавського і Кременчуцького Федора (Бубнюка)

Храми єпархії

Храм Святого Архістратига Божого Михаїла в с.Петрівка

Свято-Миколаївський кафедральний собор м. Кременчука

Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Полтаві

Список парафій Полтавської єпархії

Архів

2023-03

2023-02

2023-01

2022-12

2022-11

2022-10

2022-09

2022-08

2022-07

2022-06

2022-04

2022-02

2022-01

2021-12

2021-11

2021-10

2021-09

2021-08

2021-07

2021-06

2021-05

2021-02

2021-01

2020-12

2020-11

2020-10

2020-09

2020-08

2020-07

2020-06

2020-04

2020-03

2020-02

2020-01

2019-12

2019-11

2019-10

2019-08

2019-07

2019-06

2019-05

2019-04

2019-03

2019-02

2019-01

2018-12

2018-11

2018-10

2018-09

2018-08

2018-07

2018-06

2018-05

2018-04

2018-03

2018-02

2018-01

2017-12

2017-11

2017-10

2017-09

2017-08

2017-07

2017-06

2017-05

2017-04

2017-03

2017-02

2017-01

2016-12

2016-11

2016-10

2016-09

2016-08

2016-07

2016-06

2016-05

2016-04

2016-03

2016-02

2016-01

2015-12

2015-11

2015-10

2015-09

2015-07

2014-12

2014-11

2014-10

2014-09

2014-08

2014-07

2014-06

2014-05

Православний календар

Березень 2023
Пн   6 13 20 27
Вт   7 14 21 28
Ср 1 8 15 22 29
Чт 2 9 16 23 30
Пт 3 10 17 24 31
Сб 4 11 18 25  
Нд 5 12 19 26  
Паломницький центр ім. преп. Паїсія Величковського Духовно-культурний центр

Богоявлення

Богоявлення

2012-01-17

При Хрещенні Господа в  Йордані відкрилося людям справжнє Богошанування, була явлена ​​до тих пір невідома таємниця Троїчности Божества, таємниця про Бога Єдиному у трьох Особах, відкрилося поклоніння Пресвятої Трійці.

У стародавній Церкві, принаймні до IV століття, визначилися три найголовніших свята: Пасха, П'ятидесятниця і Богоявлення. І саме останнє святкування нагадувало про пришестя в світ Боголюдини Христа. На Сході воно урочисто відзначалося 6 січня(ст.стиль). При цьому, звичайно, воно співвідносилося не стільки з конкретними історичними моментами з життя Спасителя, але з самим унікальним фактом Його пришестя в світ, з явленням  світу Боголюдини Христа, який вийшов на євангельську проповідь.

Богоявлення входить до числа великих двунадесятих свят. Він у Православній Церкві здійснюється з величчю, рівним Різдву Христовому. Обидва ці свята, з'єднані святками (з 25 грудня по 6 січня за ст.. стилем), становлять одне величне і спасенне торжество.

Переддень свята - називається навечір'я Богоявлення, або святвечором. Його служби подібні зі службою навечір'я Різдва Христового.

У святвечір Богоявлення (як і на Святвечір Різдва Христового) пропонується Церквою строгий пост: прийняття їжі один раз після освячення води. Якщо навечір'я трапиться в суботу та неділю, пост полегшується: дозволяється прийняття їжі двічі - ще й після літургії.

Післясвято  Хрещення Господнього триває вісім днів - з 7 по 14 січня.

Спогад йорданського події Церква щороку оновлює чином великого освячення води, яке здійснюється після заамвонної молитви -  священик через царські врата при співі тропарів «Глас Господній на водах» виходить до посудин, наповненим водою, несучи на чолі Чесний Хрест, і починається освячення води. Воно відбувається також і в саме свято після літургії (теж після заамвонної молитви). Благодать освячення води в ці два дні подається завжди одна і та ж. У навечір'я освячення води відбувалося в спогад Хрещення Господня, освятило єство водне, а також хрещення оголошених, яке в давнину відбувалося в навечір'я Богоявлення. В самий же свято освячення води буває в спогад власне події Хрещення Спасителя.

Даний чин отримав свій початок в Єрусалимській Церкві і в IV-V століттях практикувався лише в ній одній: за звичаєм, всі виходили на річку Йордан для водосвяття на спомин Хрещення Спасителя: «Ось настав і цей з тяжким нетерпінням очікуваний момент хрестозанурення. Весь натовп дружньо підхоплює проспівані духовенством тропар свята і, не чекаючи триразового занурення хреста у воді, починає швидко занурюватися в священні струменя, пити їх жменями і наповнювати ними свої фляжки, бутлі, глечики та інше, захоплюючи з під ніг своїх з дна річки на пам'ять і її камінчики .Остаточне оформлення чину приписується святителю Софронію, патріарху Єрусалимському. Про освяченняі води в свято згадують уже Тертулліан і святитель Кипріан Карфагенський. В Постановах апостольських містяться і молитви, які вимовлявлялись  при освяченні води. У другій половині V століття Антіохійський патріарх Петро Фулон ввів звичай здійснювати освячення води не опівночі, а в навечір'я Богоявлення. Послідування великого освячення води як у навечір'я, так і в саме свято, природно, одне й те саме. Воно полягає в спогаді пророцтв, що відносяться до події Хрещення (паремії), самої події (Апостол і Євангеліє) і його значення (єктенії та молитви), в призиванні благословення Божого на води і триразовому зануренні в них Животворящого Хреста Господнього .У навечір'я після відпусту вечірні або літургії посеред церкви поставляється світильник (а не аналой з іконою), перед  яким  духовенство і півчі співають тропар і кондак свята. Свічка символізує світло Христового вчення, Божественне просвітництво, що дарується в Богоявлення. Після цього ті, що моляться прикладаються до хреста, і священик окроплює кожного святою водою.

Свята Церква у святі Хрещення Господнього стверджує віру в найвищу, незбагненну розумом таємницю трьох Осіб Єдиного Бога і навчає рівно  за честю сповідувати і прославляти Святу Трійцю Єдиносущну і Нероздільну, викриває і руйнує омани древніх лжевчителів, які намагалися звичайною  думкою і словом осягнути Творця світу. Церква показує необхідність Хрещення для віруючих у Христа, вселяє почуття глибокої вдячності до Просвітителя та очищення гріховного єства. Вона вчить, що спасіння і очищення від гріхів можливе тільки силою благодаті Святого Духа, і тому необхідно гідно зберігати благодатні дари святого Хрещення для збереження в чистоті дорогоцінного  одягу, необхідного для спасіння.

Повернутися в розділ