Повчання “Про досконалу молитву і плоди її”
2012-01-01 А тому, якщо хто і не маючи бажання і настрою до молитви буде себе примушувати до неї, отримає благодать і дар молитовний від Господа. Так само потрібно примушувати себе і до інших чеснот – смиренномудрості і любові. Не має хтось лагідності, значить, такий не піклувався про набуття її, не трудився і не готував серця свого, щоб бути таким. Не має хтось смиренномудрості, значить, не просив Бога і не примушував себе до цього. Не має хтось любові до всіх, знову-таки тому, що у молитвах своїх не просив Господа Бога, не мав старанності і не примушував себе до того, щоб викликати цю любов у серці своєму. А тому подобає кожному всіляко піклуватися про те, щоб у впертому нашому серці викликати любов до молитви, лагідності, довготерпінню і великодушності, не говорячи нічого некорисного, але день і ніч повчаючись у законі Господньому і заповідях Його і тримати їх постійно не тільки на вустах, але і в серці своєму, за словами Писання: “Усяке роздратування і лютість, і гнів, і крик, і лихослів’я з усякою злобою нехай будуть знищені у вас; а будьте один до одного добрими, милосердними, прощайте один одному, як і Бог у Христі простив вам” (Еф. 4, 31-32). І Бог, бачачи наші труди, подасть нам сили творити добрі діла зручно і легко, простить нам гріхи наші, вселиться у нас і збагатить нас духовними плодами, смиренням, лагідністю, довготерпінням, любов’ю, великодушністю, безкорисливістю, і зігріє серця наші любов’ю до всіх людей. За преподобним Макарієм Великим. |