РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ єпископа Полтавського і Кременчуцького Федора боголюбивим пастирям, кліру і всім вірним Полтавської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату
2011-12-28 Дорогі брати і сестри! Христос народився! Славімо Його! У ці святі дні вся Православна Церква і увесь християнський світ святкує найбільшу подію в історії людства – Різдво по плоті Сина Божого, Єдинородного, народженого перше усіх віків за Божеством, а в історичні часи народженого від Пресвятої Діви Марії за людством. Син Божий через любов до роду людського зійшов з небес, позбавив Себе Своєї Божественної слави і народився в маленькому містечку Віфлеємі, в убогому вертепі від Пречистої Діви Марії. Велика благочестя тайна! Бог Предвічний народився! Син Божий воплотився і став людиною! Цю тайну Церква віками оспівувала у своїх богослужіннях, молитвах та піснеспівах. Над цією тайною протягом століть розмірковували святі отці Церкви. Святий Іриней Ліонський, роздумуючи над тайною Боговтілення, писав: “Син Божий через надзвичайну любов до Свого творіння народився від Діви, через Себе Самого з’єднуючи людину з Богом” (Проти єресей. ІІІ, 4,2). Святий Григорій Богослов виголошує: “…чудо діється над усі чудеса: невидимий стає видимим, невідчутний тіло приймає, предвічний починається, Син Божий стає Сином Людським” (Слово на Різдво Спасителя). “З нами Бог! Розумійте народи і підкоряйтеся, бо з нами Бог!” – виголошуємо ми з радістю за богослужінням. День Різдва Христового є днем найбільшої християнської радості. Адже з цього дня Бог став настільки близьким до людини, що кожен може чути Його слово, сказати Йому про свої скорботи і проблеми, відчути на собі Його Божественну силу і благодать. Свята Церква навчає, що Христос, будучи Богом, взяв на Себе людську природу, пошкоджену гріхопадінням, і зцілив її, оновивши в Собі. Ми не можемо повною мірою збагнути цю істину, але відчути її у своєму житті може кожен християнин. Коли ми звертаємося до Бога про допомогу, коли беремо участь у богослужіннях, коли приступаємо до таїнств Сповіді і Причастя – відчуваємо благодать Божу, отримуємо полегшення і допомогу від Спасителя. Те, що Бог чує наші прохання; допомагає нам у повсякденних турботах і вирішенні життєвих проблем; те, що Він чує наші молитви за інших людей, міняє їх, допомагає їм – усе це є наслідками втілення Сина Божого. Із пришестям у світ Спасителя усі люди стали Йому братами по плоті, а відтак – і синами Богові Отцеві. В посланні до галатійських християн апостол Павло пише: “…коли ж настала повнота часу, послав Бог Сина Свого Єдинородного”, щоб викупити нас і дарувати нам усиновлення Богові. “А оскільки ви сини, – продовжує апостол, – то послав Бог Духа Сина Свого в серця ваші, Який викликує: “Авва Отче!” (Гал. 4, 4-7). Різдво Христове дало нам сміливість і право називати Бога не лише Творцем, не лише Господом, не тільки Вседержителем і Владикою, але і Отцем. “Бачите, – пише улюблений учень Господній апостол і євангеліст Іоан Богослов, – яку любов дав нам Отець, щоб нам називатися і бути дітьми Божими!” (1 Ін. 3, 1). Апостол Павло теж нам нагадує, що з пришестям Сина Божого у світ ми, які віруємо у Нього, уже більше не раби, а сини і співспадкоємці Божі через Ісуса Христа (Гал. 4, 8). Проте, якщо ми отримали таке високе звання, то повинні хоча б малою мірою, бути достойними цього найменування. Син Божий, прийшовши у світ, показав нам Шлях, Істину і Життя, з’єднав нас із Богом Отцем, викупив нас із-під влади диявола, гріха і смерті, назвав нас братами і закликав іти за Ним, виконуючи Його заповіді. Виконання животворчих заповідей Спасителя зміцнює нашу віру, очищає і просвітлює нас, запобігає життєвим негараздам, долає ворожнечу між людьми, укріпляє любов до ближніх і до своєї Батьківщини, приносить людям радість і примножує добро. Тому в ці радісні дні просімо в Господа сили для виконання Його заповідей і намагаймося принести радість в життя інших людей, молячись за них, роблячи їм добро, прощаючи їх, підбадьорюючи їх, служачи їм. Нехай Божа благодать, що дарувалася нам з пришестям у світ Спасителя, допоможе у цьому! У ці святі різдвяні дні від усього серця вітаю настоятелів, благочинних та усе духовенство Полтавської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату. Бажаю, щоб Господь зміцнив вас у нелегкому пастирському служінні та у справі утвердження Святої Помісної Української Православної Церкви. Щиро вітаю з Різдвом Христовим представників обласної та місцевих влад. Усі ми, а найперше ті, кому дана від Бога влада керувати, маємо завжди пам’ятати, що за все доведеться дати відповідь у День Страшного Суду. Тому молитовно зичу, щоб лише любов до Бога, до Церкви, до українського народу і багатостраждальної України керувала вашими вчинками. Від усієї душі вітаю всіх вірних Полтавської єпархії. Хай втілений Син Божий, Господь наш Ісус Христос, подасть усім нам міцну віру; укріпить надію на краще майбутнє нашого народу; дарує любов до Бога і один до одного; благословить на добрі справи! Христос народився! Славімо Його! ФЕДІР, єпископ Полтавський і Кременчуцький. Різдво Христове, 2010/2011 рр., м. Полтава |