Архієрей

Біографія архієпископа Полтавського і Кременчуцького Федора (Бубнюка)

Храми єпархії

Храм Святого Архістратига Божого Михаїла в с.Петрівка

Свято-Миколаївський кафедральний собор м. Кременчука

Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Полтаві

Список парафій Полтавської єпархії

Архів

2022-11

2022-10

2022-09

2022-08

2022-07

2022-06

2022-04

2022-02

2022-01

2021-12

2021-11

2021-10

2021-09

2021-08

2021-07

2021-06

2021-05

2021-02

2021-01

2020-12

2020-11

2020-10

2020-09

2020-08

2020-07

2020-06

2020-04

2020-03

2020-02

2020-01

2019-12

2019-11

2019-10

2019-08

2019-07

2019-06

2019-05

2019-04

2019-03

2019-02

2019-01

2018-12

2018-11

2018-10

2018-09

2018-08

2018-07

2018-06

2018-05

2018-04

2018-03

2018-02

2018-01

2017-12

2017-11

2017-10

2017-09

2017-08

2017-07

2017-06

2017-05

2017-04

2017-03

2017-02

2017-01

2016-12

2016-11

2016-10

2016-09

2016-08

2016-07

2016-06

2016-05

2016-04

2016-03

2016-02

2016-01

2015-12

2015-11

2015-10

2015-09

2015-07

2014-12

2014-11

2014-10

2014-09

2014-08

2014-07

2014-06

2014-05

Православний календар

Листопад 2022
Пн   7 14 21 28
Вт 1 8 15 22 29
Ср 2 9 16 23 30
Чт 3 10 17 24  
Пт 4 11 18 25  
Сб 5 12 19 26  
Нд 6 13 20 27  
Паломницький центр ім. преп. Паїсія Величковського Духовно-культурний центр

Роз'яснення щодо рішення єпархіальної ради

2021-06-09

Роз"яснення щодо рішення Єпархіальної ради Полтавської єпархії ПЦУ

 

    У зв"язку з поширенням довільних, безпідставних та односторонніх трактувань рішеня Єпархіальної ради Полтавської єпархії про деякі аспекти публічної діяльності протоієрея Олександра Дедюхіна Управління Полтавської єпархії вважає за необхідне надати наступні публічні роз"яснення:

 

   1. Єпархіальна рада є статутним органом управліня єпархією, який складається з єпархіального архієрея та священнослужителів. Протоієрей Олександр Дедюхін є одним з членів Єпархіальної ради, він особисто брав участь у засіданні, мав можливість роз"яснити свою позицію. Рішення Єпархіальної ради було сформульоване з урахуванням відкритого обговорення та з повагою до особистості отця Олександра і його праці як настоятеля Свято-Миколаївської парафії.

 

   2.Всі священнослужителі та вірні мають керуватися в своєму житті та діяльності в першу чергу настановами Божественного Одкровення і вчення Церкви.

 

   Господь Ісус Христос категорично засуджує особисті образи, висловлені на адресу інших людей, навіть опонентів, прирівнюючи такі образи до гріха вбивства. "Ви чули, що було сказано древнім: не вбивай, а хто уб"є, підлягає суду. Я ж кажу вам, що всякий, хто гнівається на брата свого даремно, підлягає суду; а хто скаже на брата свого: "рака"[пустий чоловік], підлягає синедріону [суду]; а хто скаже: "потвора", підлягає геєні вогненній" (Мф.5:21-22).

 

   Господь закликає Своїх учнів не опускатися до звичок світу цього в розпаленні суперечок, а навпаки - прагнути до досконалості і богоуподібнення: "Ви чули, що було сказано: люби ближнього твого і ненавидь ворога твого. А Я кажу вам: любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас, добро творіть тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто кривдить і гонить вас, щоб ви були синами Отця вашого Небесного, бо Він сонцем Своїм осяває злих і добрих і посилає дощ на праведних і на неправедних. Бо коли ви любите тих, хто любить вас, яка вам нагорода? Чи не те саме і митарі роблять? І коли ви вітаєте тільки друзів ваших, що особливого робите? Чи не так само і язичники чинять? Отже, будьте досконалі, як Отець ваш Небесний досконалий" (Мф.5:43-48).

 

   На жаль, протоієрей Олександр, попри неодноразові нагадування, пояснення і заклики, протягом останніх років все більше у своїх публікаціях вживав зневажливі, образливі, навіть сороміцькі та ненормативні вислови. Маючи можливість правильні думки, судження і заклики формулювати з дотриманням християнських та загальних культурних норм висловлювання, він регулярно обирав для низки дописів провокативну лексику особистих принизливих оцінок, хоча загальна святоотцівська настанова закликає: "Люби грішника і ненавидь гріх".

 

   Така стилістика публікацій отця Олександра регулярно викликала звернення до єпархії як від мирян, так і від священнослужителів. За минулі роки отець Олександр неодноразово мав на цю тему розмови з керуючим єпархією, співбратами священниками, питання його публічної риторики розглядалося на одному із засідань Єпархіальної ради. На жаль, попри здавалося би досягнуте розуміння того, що стиль і форму свого публічного спілкування варто привести до більш відповідних, з часом отець Олександр повертався до попередньої стилістики. 

 

   3.Додатковим фактором нарікань стала виразна політична спрямованість частини дописів отця Олександра. Як і кожен громадянин, він безперечно має право на власну політичну позицію. Однак як священнослужитель він зобов"язаний дотримуватися такого способу її втіленя в життя, який не перешкоджатиме вірним, що мають відмінні політичні погляди, брати участь у житті громади.

 

   4.Безпосереднім приводом до скликання засідання Єпархіальної ради став допис отця Олександра, де ним для аргументації було вжито сороміцькі аналогії. Мабуть, він сам зрозумів недоречність обраної ним форми і тому пізніше видалив написане, однак його вислів набув широкого суспільного резонансу.

 

   Водночас абсолютно не відповідають істині поширювані зараз в мережі трактування рішення Єпархіальної ради як нібито "покарання" за висловлення отцем Олександром позиції щодо гріха аборту - вбивства ненародженої дитини. Щоб підтвердити такі маніпулятивні трактування, деякі коментатори свідомо виключають з цитування ту частину рішення Єпархіальної ради, в якій практика абортів однозначно засуджується.

 

   Тому слід ще роз"яснити, що позиція Церкви з цього питання так званого "штучного переривання вагітності", "аборту" залишається незмінною- церква однозначно і безумовно засуджує аборти як гріх вбивства ненародженої дитини.

 

   На підставі Божественного Одкровення Церква незмінно вчить, що від самого моменту зачаття плід є людиною. Хоча до народження зачата дитина перебуває в тілі матері, але вона вже є унікальною особистістю, переривання життя якої - не приватна справа, а гріх вбивства, так само тяжкий, як і вбивство народженої дитини. Тож так само, як суспільство і держава засуджують, коли породілля вбиває немовля і вона не може виправдати себе заявою "моя дитина - моє діло", підлягає осуду і вбивство такої ж дитини, але вчинене лише на кілька тижнів чи місяців раніше під гаслом "моє тіло - моє діло".

 

   Тому Єпархіальна рада засвідчила, що не поділяє виключно форму, обрану отцем Олександром для висловлення негативного ставлення до абортів - що в кожному разі не може означати підтримку чи схвалення самого гріха дітовбивства.

 

   5.Належить також роз"яснити, що рішення Єпархіальної ради не "забороняє священнослужіння", "не залишає священника і родину без засобів до існування", як поспішно і цілком безпідставно стали заявляти деякі коментатори.

 

   Отцю Олександру не дозволено на визначений термін лише звершувати Божественну літургію, а також здійснювати блогерську діяльність. Водночас він залишається повноправним настоятелем парафії, має право звершувати інші богослужіння та треби, має право причащатися за Божественною літургією. Отже, він не позбавлений ані можливості молитви та участі в таїнствах, ані утримання, яке надає йому йому очолювана ним парафія.

 

   Як Єпархіальна рада, так і в цілому Полтавська єпархія, ставляться до протоієрея Олександра Дедюхіна, як до свого співбрата, талановитого і улюбленого багатьма парафіянами священника. Рішення Єпархіальної ради спрямоване не на приниження отця Олександра, а виключно на те, щоби допомогти йому виправити явні помилки, які протягом тривалого часу були приводом для спокуси як багатьох вірних, так і суспільства.

 

   І єпархіальний архієрей, і духовенство єпархії бажають надати отцю Олександру всю посильну допомогу, щоби він і надалі міг гідно та плідно служити Богові, Церкві та побожному народу.

 

   Управління Полтавської єпархії УПЦ (ПЦУ)

 

 

Повернутися в розділ