2018-04-04
Дорогі браття і сестри!
Христос Воскрес!
Час швидкоплинний. Усе земне скороминуче. Збігають метушливі миті історичного буття світу і моменти нашого особистого життя. Краса, радість, земне щастя, як і скорботи, сходять мить за миттю. Швидко минули дні Великого посту і ось ми наблизилися до найбільшого християнського свята – Світлого Христового Воскресіння!
До того, як Син Божий Воскрес, гріб був символом пекла. Гріх призвів людину до смерті, що розділяє душу від тіла. До пришестя Христового у світ людина, помираючи, тілом сходила у гріб, а душею – до пекла. Коли старозавітний патріарх Яків почув про смерть свого сина Йосифа, то вигукнув: «З печаллю зійду до сина мого в пекло» (Бут. 37:35).
Коли ми бачили Сина Божого на хресті, то здавалося, що смерть перемагає, бо помирає Життєдавець Христос. Чи могли смерть і пекло поглинути Саме Життя? Звичайно, що ні! Тимчасова перемога смерті принесла їй самій вічну погибель. Бо як не може з’єднатися світло з темрявою, так і життя не сумісне зі смертю. Православне богослужіння надзвичайно поетично описує цю незбагненну для людського розуму подію: «Сьогодні пекло з плачем волає, промовляючи: краще б народженого від Марії не приймало! Владу мою зруйнував, врата мідні знищив, душі тих, кого утримувало, воскресив!». Смерть, переможена сяйвом Життя, відчула, що її жало, котрим вражала усіх людей, сьогодні вирване і вона сама знищується.
Тому сьогодні ми радіємо по-особливому. Бо воскресає живим Той, Кого вважали мертвим. Являється нетлінним Той, Хто був запечатаним у гробі! Гріб Христовий стає джерелом життя! Гріб, що у давнину втілював пекло, нині промовляє нам про вічне життя. Ті, хто помирають з вірою у Христа Спасителя, уже не сходять «з печаллю в пекло», але підносяться до Небесного Царства, щоб вічно жити з Христом.
Хто може виміряти відстань між темрявою, у якій ми перебували, і цією висотою, на яку возніс нас Господь? Засуджені на пекло, ми раптом стаємо здатними отримати в спадок славу Божого Царства. Прославімо Бога за цей великий дар, що визволив нас від вічних мук!
Своїм Воскресінням Господь Ісус Христос являє нам і наше майбутнє воскресіння. Віра у те, що ми у визначений Богом час воскреснемо і житимемо вічно, має вселити в нас розуміння справжньої мети земного життя. Адже якщо людина безсмертна і її тіло воскресне, то метою нашої земної діяльності є вічне життя. Цій меті мають бути підкореними усі наші земні справи.
Усе зло світу перемагається тайною Воскресіння Христового. Як Христос Своєю смертю переміг смерть, так буде переможене і зло. Нам лише треба робити свій особистий вибір. Виконувати заповіді Христові, що є виявом любові до Нього. Борімося з усякою неправдою, що є у нас. Христос через послух отцеві став переможцем диявола, гріха і смерті. Так і ми через слухняність і любов до Господа станемо переможцями зла у собі, а відтак – у суспільстві. Викорінюймо із себе жадобу до неправдивого збагачення, ненависть, самовихваляння, лінь, егоїзм, недбальство, зневагу до ближніх. Молитовним звертанням до Господа просімо сили у духовному подвигові. Не засмучуймося у скороминущих стражданнях і скорботах. Вони сприяють нашому духовному оздоровленню, каяттю, очищенню. Якщо ми будемо намагатися виконувати заповіді Божі і уподібнюватися Христу у перенесенні страждань, що випадають на нашу долю, то і для нас настане воскресіння і блаженне життя у Царстві Христовому.
Тож у ці святкові дні щиро вітаю усіх зі Світлим Христовим Воскресінням! Щиро вітаю благочинних, настоятелів храмів та все духовенство Полтавської єпархії. Нехай Божа благодать зміцнює вас у духовному служінні своєму народові! Сердечно вітаю усіх воїнів-полтавців і всіх українських захисників. Завдяки Вам ми молимося у наших храмах і святкуємо Світле Христове Воскресіння під мирним небом! Вітаю волонтерів і усіх небайдужих людей Полтавщини! Від усього серця вітаю усіх вірних Полтавської єпархії! Нехай радість Світлого Христового Воскресіння перебуває з усіма нами вічно!
Воістину Христос Воскрес!
ФЕДІР,
АРХІЄПИСКОП ПОЛТАВСЬКИЙ І КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ.
Пасха Христова
2018 рік
м. Полтава
|