Митрополит

Біографія митрополита Полтавського і Кременчуцького Федора (Бубнюка)

Храми єпархії

Храм Святого Архістратига Божого Михаїла в с.Петрівка

Свято-Миколаївський кафедральний собор м. Кременчука

Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Полтаві

Список парафій Полтавської єпархії

Архів

2024-03

2024-02

2024-01

2023-12

2023-11

2023-10

2023-09

2023-08

2023-07

2023-06

2023-05

2023-04

2023-03

2023-02

2023-01

2022-12

2022-11

2022-10

2022-09

2022-08

2022-07

2022-06

2022-04

2022-02

2022-01

2021-12

2021-11

2021-10

2021-09

2021-08

2021-07

2021-06

2021-05

2021-02

2021-01

2020-12

2020-11

2020-10

2020-09

2020-08

2020-07

2020-06

2020-04

2020-03

2020-02

2020-01

2019-12

2019-11

2019-10

2019-08

2019-07

2019-06

2019-05

2019-04

2019-03

2019-02

2019-01

2018-12

2018-11

2018-10

2018-09

2018-08

2018-07

2018-06

2018-05

2018-04

2018-03

2018-02

2018-01

2017-12

2017-11

2017-10

2017-09

2017-08

2017-07

2017-06

2017-05

2017-04

2017-03

2017-02

2017-01

2016-12

2016-11

2016-10

2016-09

2016-08

2016-07

2016-06

2016-05

2016-04

2016-03

2016-02

2016-01

2015-12

2015-11

2015-10

2015-09

2015-07

2014-12

2014-11

2014-10

2014-09

2014-08

2014-07

2014-06

2014-05

Православний календар

Березень 2024
Пн   4 11 18 25  
Вт   5 12 19 26  
Ср   6 13 20 27  
Чт   7 14 21 28  
Пт 1 8 15 22 29  
Сб 2 9 16 23 30  
Нд 3 10 17 24 31  
Паломницький центр ім. преп. Паїсія Величковського Духовно-культурний центр

Архиєпископ Федір взяв участь у відкритті виставки «Чорнобиль. Я там був»

2016-04-25

24 квітня, архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір взяв участь у відкритті виставки "«ІЗ ЦИКЛУ «СВІДКИ ІСТОРІЇ». ЧОРНОБИЛЬ. Я ТАМ БУВ», яку влаштовано під знаком пам’яті про лихо, яке спіткало нас 30 років тому, з метою вшанування полтавських героїв-ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Серед подій другої половини ХХ століття, якими насичена історія українського народу, Чорнобильська трагедія посідає особливе місце. Це зумовлюється різноплановим та масштабним впливом аварії на всі аспекти життя суспільства. Вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції, що стався в ніч на 26 квітня 1986 р., спричинив значні економічні, медичні, екологічні та морально-політичні наслідки для України, Білорусі й Росії, багатьох країн Європи та в цілому північної півкулі. 
Руйнування будівельних конструкцій блоку призвело до величезного викиду радіоактивності, наслідки якого відчутні дотепер, і ще довго відчуватимуться й сучасниками, й прийдешніми поколіннями. Забруднення повітря, ґрунтів, вод, загроза здоров’ю десятків і сотень тисяч людей – такі результати аварії на Чорнобильській АЕС. З часом до них додалось ще кілька, привнесених діями влади: недостатня увага до потреб тих, хто, ризикуючи життям, гасив пожежу; затягування ліквідаційних робіт; низький рівень соціального забезпечення людей, постраждалих від наслідків аварії. Проблем не меншає.

Наша країна повинна зробити висновки з чорнобильської трагедії, щоб унеможливити її повторення у майбутньому, зробити все для того, щоб чорнобильська територія була безпечною. Тому 2016 рік оголошено в Україні роком вшанування ліквідаторів аварії на ЧАЕС і пам'яті жертв Чорнобильської катастрофи. 
Присутні молитовно вшанували пам"ять полеглих ліквідаторів.
Центральним експонатом виставки є ікона «Чорнобильський Спас» (120х90х5см), виконана за всіма іконописними традиціями в стилі українського бароко ХVІІІ ст. з використанням темперних та олійних фарб, сусального золота, срібла, емалей, і освячена архієпископом Полтавським і Кременчуцьким Федором під час відвідування полтавськими ліквідаторами Чорнобилю 19 квітня 2016 року. Автор ікони – Сергій Козлов, іконописець побажав залишити своє ім’я невідомим.
На іконі Господь зображений разом із людьми – на хмарині в центрі композиції, праворуч – Архістратиг Михаїл, а ліворуч – Богородиця Марія. Під ними – обпалена радіацією земля, летить зоря-комета Полинь. У нижній частині ікони, на передньому плані – чорнобильська сосна – унікальне реальне дерево, схоже на хрест і на тризуб-герб України. Під час війни фашисти страчували партизанів і патріотів на цьому дереві, їх мученицька смерть дала сосні чудову силу. На задньому плані ікони – земля обпалена, на передньому – оживає та зеленіє. Ліворуч, у нижній частині ікони зображені душі померлих чорнобильців, праворуч – самі ліквідатори аварії в респіраторах. 

Кошти на виготовлення ікони збирали по всій Полтавській області. 
26 квітня ікону «Чорнобильський Спас» урочисто передадуть до Свято-Успенського кафедрального собору м. Полтави. 
На виставці також представлені документи та фотоматеріали з архівів полтавських ліквідаторів аварії на ЧАЕС.
Полтавщина дуже дорого заплатила за цю аварію: 17 тисяч ліквідаторів із мирної аграрної області. Донині залишилось біля 12 тисяч. Більше 3,5 тисяч – інваліди. Щороку від отриманих хвороб помирають близько 300 чорнобильців. 
Безмежна вдячність всім героям-чорнобильцям – пожежникам, рятувальникам, медичним працівникам, військовослужбовцям, інженерам, будівельникам, – які захистили теперішні та майбутні покоління від найжахливішої техногенної катастрофи в історії людства.

Повернутися в розділ