Архієрей

Біографія архієпископа Полтавського і Кременчуцького Федора (Бубнюка)

Храми єпархії

Храм Святого Архістратига Божого Михаїла в с.Петрівка

Свято-Миколаївський кафедральний собор м. Кременчука

Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Полтаві

Архів

2017-08

2017-07

2017-06

2017-05

2017-04

2017-03

2017-02

2017-01

2016-12

2016-11

2016-10

2016-09

2016-08

2016-07

2016-06

2016-05

2016-04

2016-03

2016-02

2016-01

2015-12

2015-11

2015-10

2015-09

2015-07

2014-12

2014-11

2014-10

2014-09

2014-08

2014-07

2014-06

2014-05

Православний календар

Серпень 2017
Пн   7 14 21 28
Вт 1 8 15 22 29
Ср 2 9 16 23 30
Чт 3 10 17 24 31
Пт 4 11 18 25  
Сб 5 12 19 26  
Нд 6 13 20 27  
Паломницький центр ім. преп. Паїсія Величковського Духовно-культурний центр

Свято-Миколаївський кафедральний собор м. Кременчука

Свято-Миколаївський кафедральний собор м. Кременчукахрамхрамхрамхрам

Свято-Миколаївський собор в м. Кременчуці – це, старовинна і історична для кременчужан споруда типового храму, яка залишилася майже неушкодженою в роки Другої світової війни. В дореволюційні часи Римо-Католицька базиліка (польський костел), зведений у 1910 році. В 1919 році, відібраний більшовиками у римо-католицької громади і переданий на баланс місцевої влади. З того часу споруда храму використовувалася по-різному: Будинок відпочинку, Будинок офіцерів, кінотеатр, Дитячо-юнацька спортивна школа. З 1991 року, рішенням місцевої влади храмову споруду передано Свято-Миколаївській релігійній громаді Української Православної Церкви. Перше Богослужіння відбулося 17 грудня 1991 року. Через 2 дні урочистості з нагоди престольного свята, які очолив керуючий Полтавською єпархією архімандрит Афанасій, зібрали сотні віруючих; знову під сводами храму лунали церковні піснеспіви і підносилась молитва до Господа. З того часу вірні чада Церкви Христової неустанно трудяться, прикрашаючи, перебудовуючи і оздоблюючи свою святиню. Першим настоятелем з липня 1991 року до травня 1992 року був архімандрит Афанасій. З липня до грудня 1992 року обов’язки настоятеля храму виконував ієрей Михайло Ковташ. 12 січня 1993 року настоятелем храму було призначено протоієрея (тоді молодого ієрея) Володимира Макогона, який і до нині трудиться на цій ниві. За ці роки священнослужителі, які приймали участь у духовному житті Собору ( 1994-1996 роки – ієрей Андрій Коржинський, 1996 – 1998 роки – ієрей Євгеній Хорольський, 1998-2000 роки – ієрей Андрій Тященко, з 2000 року і до сьогодні – протоієрей Юрій Казьмін, з 2003 року і до сьогодні – протоієрей Михаїл Гориславець, з 2012 року і до нині - ієрей Анатолій Куліш), піднесли його до рівня православної святині наддніпрянського міста. Більше ніж за два десятиліття, стараннями віруючих споруді храму було надано вигляду типового Православного собору. Це стосується як зовнішніх змін: прибудова порталу, встановлення куполів з Хрестами, облагородження прихідської території (мереживна огорожа, добротні лави, тротуарне покриття, квітники, вічнозелені колоновидні туї); так і внутрішніх: чотирьох-ярусний різьблений іконостас (в тому ж стилі Престіл, жертовник, тетрапод, аналої, требні столи і лави), паркетне покриття, оздоблення стін деревом і живописним розписом: Вівтаря, центральної частини собору (Храму віруючих), кліросу, притвору, порталу. З 1996 року над розписами трудився київський іконописець Максим Ладєйщиков, який і виконав більшу частину робіт. З 2007 року і до сьогодні ці труди продовжує кременчуцький художник Микола Бутко. На сьогодні Свято-Миколаївський собор щоденно приймає десятки віруючих, які, завдяки неустанному служінню священно- і церковнослужителів, а також праці робітників храму задовільняють тут свої духовні потреби.