Архів сайту www.orthodox.pl.ua | ������������������������������������������������������
Повчання “Про відмінність між добрими людьми і поганими”2013-02-04 Добрі люди усі справи свої підпорядковують законам розуму, знаючи, що розум нам даний від Бога замість світильника, котрий показує нам шлях до богоугодного життя, а злі люди прагнуть туди, куди їх тягне власна пристрасть і де розраховують зустріти різні веселощі, забуваючи про свою душу. |
Не судіть з вигляду, а судіть судом справедливим2013-02-04 В одному монастирі був монах, уже похилих літ і дуже благочестивого життя. Тяжко страждаючи від нестерпної хвороби, він тривалий час мучився. Братія не могли придумати, чим допомогти йому, тому що тих коштів, котрі необхідні були для його лікування, у монастирі не було. Якась раба Божа почула про скрутне становище хворого і почала просити отця кіновії (монастиря), щоб дозволив їй взяти хворого у свою келію, котра знаходилася у місті. |
Коли здається, що Бог відсутній2013-02-11 Розпочинаючи бесіду для тих, хто стає на шлях молитви, я хочу з усією ясністю зазначити, що не ставлю за мету академічно пояснити або обгрунтувати, чому варто навчатися молитві. В цих бесідах я хочу вказати, що повинен знати і що може зробити той, хто хоче молитися. Оскільки я сам – початківець, я буду вважати, що ви також початківці, і ми спробуємо розпочати разом. Я не звертаюся до тих, хто прагне містичної молитви або вищих ступенів досконалості, – “молитва сама проторує стежку” до них (святитель Феофан Затворник). |
Стрітенська свічка2013-02-15 У день Стрітення Господнього у храмах, за традицією, освячуються свічки. Традиція ця походить зі стародавнього звичаю влаштовувати в день Стрітення хід містом із запаленими світильниками (на зразок хресного ходу). Потім з’явилося повір’я, що ці свічки охороняють житло від удару блискавки. Насправді ж у молитвах на освячення свічок на Стрітення Господа Бога прохають про те, щоб, як запалені свічки своїм світлом розганяли нічний морок, так і наші душі, просвічені Духом Святим, уникали гріховної темряви (сліпоти). |
Притча про митаря і фарисея2013-02-23 Ми звикли осуджувати і ставитися з презирством до фарисея: нам здається, що сьогоднішнє Євангеліє дає нам на це право – він нібито осуджений Самим Христом. Але ми забуваємо, чого коштувала пихата праведність фарисея йому і подібним до нього людям. Це були люди подвигу і переконання; з коротких слів, сказаних про нього у Євангелії, ми знаємо, що він постує двічі на тиждень, тобто віддає Богові не тільки те, що повинен був віддавати по закону, але більше, понад міру; він дає Богові від свого старання. І одночасно він дає значну частину свого прибутку потребуючим, тобто і до людей він спрямований якимось, хоч і суворим, подвигом життя. Тому не можна легко судити про нього. Фарисеї були люди, готові понести тягар свого подвигу; але розбивався цей подвиг об правду Божу через те, що із свого подвигу вони черпали усвідомлення якоїсь удаваної праведності, а любові не досягали. |